У зв’язку з воєнними діями та складною економічною ситуацією в державі багато українців потрапили в складні фінансові обставини. У таких випадках одним зі способів тимчасово покращити своє матеріальне становище може бути взяття днів без збереження заробітної плати.
Під час дії воєнного стану в Україні відбулися деякі зміни у порядку надання неоплачуваних відпусток працівникам. Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-IX, роботодавець зобов’язаний надати працівнику неоплачувану відпустку на час дії воєнного стану та протягом 30 днів після його закінчення за його заявою, якщо працівник:
- Не може виконувати свою роботу через бойові дії в районі, де він проживає;
- Змушений доглядати за дітьми до 14 років або особами з інвалідністю, які потребують його піклування, якщо інші члени родини, які можуть надавати такий догляд, відсутні;
- Не має можливості дістатися на роботу через руйнування інфраструктури або транспортного сполучення;
- Не може виконувати свою роботу через інші обставини, які йому не підвладні.
У заяві на надання неоплачуваної відпустки працівник не зобов’язаний вказувати причину, з якої він її просить. Також роботодавець не має права відмовити працівнику в наданні відпустки, якщо його заява відповідає вищевказаним умовам.
Максимальна тривалість неоплачуваної відпустки під час дії воєнного стану не обмежена. Роботодавець повинен надати відпустку на весь період, який зазначений у заяві працівника.
Для того, щоб оформити неоплачувану відпустку, працівнику необхідно подати заяву в довільній формі на ім’я керівника підприємства. У заяві необхідно вказати:
- Прізвище, ім’я, по батькові працівника;
- Дату та номер наказу про його прийняття на роботу;
- Посаду працівника;
- Структурний підрозділ, в якому він працює;
- Період, на який проситься відпустка;
- Підпис працівника.
Роботодавець повинен видати наказ про надання працівнику неоплачуваної відпустки та ознайомити працівника з ним під підпис.
Під час неоплачуваної відпустки за працівником зберігається його робоче місце і посада, а також соціальне страхування, зокрема пенсійне, медичне та страхові виплати на випадок втрати працездатності.
Отже, під час дії воєнного стану працівники мають право брати стільки днів неоплачуваної відпустки, скільки потребують, зазначивши у заяві обставини, що не дозволяють їм виконувати свою роботу. Роботодавець зобов’язаний надати таку відпустку та зберегти за працівником його робоче місце та посаду на час її дії.
Беззбереження заробітної плати під час воєнного стану
У зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, законодавство щодо трудових відносин зазнало певних змін. Зокрема, передбачено можливість звільнення працівників підприємств та організацій з ініціативи роботодавця у зв'язку з припиненням діяльності підприємства або скороченням штату, а також можливість відсторонення працівників від роботи без збереження заробітної плати.
Відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України, у період воєнного стану роботодавець може відсторонити працівників від роботи без збереження заробітної плати на весь період воєнного стану або на певний строк.
Крім того, Кабінет Міністрів України постановою №224 від 09.03.2022 вніс зміни до постанови №100 від 17.03.2022, які уточнюють порядок відсторонення від роботи в період воєнного стану.
Зазначена постанова передбачає, що працівників можна відсторонити від роботи без збереження зарплатні у разі:
- необхідності перепрофілювання підприємства або організації для потреб оборони держави;
- простою виробництва;
- відсутності необхідних для виконання роботи засобів або матеріалів;
- наявності загрози життю або здоров'ю працівників;
- потреби у відсутності працівників для здійснення заходів, необхідних для захисту держави.
Порядок відсторонення працівників від роботи без збереження заробітної плати встановлюється наказом (розпорядженням) роботодавця. У наказі роботодавець вказує:
- прізвище, ім'я, по батькові працівника;
- посаду (професію) працівника;
- причину відсторонення;
- строк відсторонення.
Працівника слід ознайомити з наказом про відсторонення під підпис. Відмова працівника підписати наказ не є підставою для скасування наказу, але повинна бути зафіксована роботодавцем у наказі.
Варто зазначити, що відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не є формою звільнення працівника. Після припинення воєнного стану або усунення обставин, що зумовили відсторонення, працівник має право повернутися в організацію і продовжити свою трудову діяльність.
Також у період воєнного стану роботодавець має право надавати працівникам відпустку без збереження заробітної плати на строк, не перевищуючий максимального тривалість відпустки в рік, встановленого частиною сьомою статті 79 Кодексу законів про працю України.
Основним законодавчим актом, який регулює трудові відносини під час воєнного стану, є Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". У цьому законі містяться положення про відсторонення працівників від роботи без збереження заробітної плати, а також про надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати.
Думки експертів
Тетяна Олексіївна Мудра, експерт з трудового права
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", працівники мають право взяти без збереження заробітної плати відпустку тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.
У цьому випадку роботодавець зобов'язаний надати відпустку без збереження заробітної плати працівникам, які її потребують, незалежно від стажу роботи та причин відсутності.
Відпустка без збереження заробітної плати в період воєнного стану може бути надана на прохання працівника:
- з сімейних обставин або інших поважних причин;
- для догляду за дитиною;
- для вирішення власних нагальних питань;
- з інших причин, визначених законодавством чи колективним договором.
Законодавець передбачив, що на прохання працівника за погодженням з роботодавцем працівнику може бути надана відпустка без збереження заробітної плати більшої тривалості.
Працівник повинен звернутися до роботодавця із заявою, в якій зазначається бажана тривалість відпустки та обґрунтовуються причини. Роботодавець розглядає заяву та приймає відповідне рішення.
Важливо зазначити, що роботодавець не має права відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо працівник її потребує з поважних причин, навіть якщо вони не зазначені в законі.
Відповіді на питання
Запитання 1: Скільки днів без збереження заробітної плати я можу взяти під час воєнного стану?
Відповідь: Згідно зі статтею 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон), під час воєнного стану працівник має право взяти неоплачувану відпустку строком до 90 календарних днів.
Запитання 2: Що потрібно зробити, щоб оформити таку відпустку?
Відповідь: Для оформлення неоплачуваної відпустки на час воєнного стану необхідно подати відповідну заяву на ім'я роботодавця. У заяві потрібно вказати бажаний період відпустки, не перевищуючи 90 календарних днів.
Запитання 3: Може роботодавець відмовити у наданні неоплачуваної відпустки?
Відповідь: Роботодавець не має права відмовити у наданні неоплачуваної відпустки на час воєнного стану, якщо працівник подав відповідну заяву.
Запитання 4: Чи вважається період неоплачуваної відпустки на час воєнного стану трудовим стажем?
Відповідь: Період неоплачуваної відпустки на час воєнного стану зараховується до трудового стажу, якщо в цей період працівник не займався іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.
Запитання 5: Чи є якісь обмеження на кількість неоплачуваних відпусток, які можна взяти протягом воєнного стану?
Відповідь: Ні, Закон не встановлює обмежень на кількість неоплачуваних відпусток, які працівник може взяти протягом воєнного стану. Однак, слід враховувати, що тривалість кожної такої відпустки не повинна перевищувати 90 календарних днів.